Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

(по поводу чего-либо)

  • 1 иск по поводу чего-либо, о чём-либо

    n
    law. Klage wegen, auf etw.

    Универсальный русско-немецкий словарь > иск по поводу чего-либо, о чём-либо

  • 2 волноваться по поводу чего-либо

    Универсальный русско-английский словарь > волноваться по поводу чего-либо

  • 3 делать замечание по поводу чего либо

    Универсальный русско-английский словарь > делать замечание по поводу чего либо

  • 4 обменяться взглядами или мнениями по поводу чего-либо

    Универсальный русско-английский словарь > обменяться взглядами или мнениями по поводу чего-либо

  • 5 обменяться взглядами по поводу чего-либо

    Универсальный русско-английский словарь > обменяться взглядами по поводу чего-либо

  • 6 обменяться мнениями по поводу чего-либо

    Универсальный русско-английский словарь > обменяться мнениями по поводу чего-либо

  • 7 огорчаться по поводу чего-либо

    General subject: lose sleep over something

    Универсальный русско-английский словарь > огорчаться по поводу чего-либо

  • 8 по поводу

    prepos.
    gener. in riferimento a (q.c.) (чего-л.), (к.-либо, ч.-либо) relativo (a)

    Universale dizionario russo-italiano > по поводу

  • 9 беспокоить(ся)

    гл.
    1. to disturb; 2. to trouble; 3. to bother; 4. to worry; 5. to be/to feel anxious
    Русские глаголы беспокоить/беспокоиться обозначают нарушение покоя или спокойствия как в физической сфере (положение, порядок), так и в области эмоций. Английские эквиваленты отличаются тем, что некоторые из них относятся только к области эмоций или к физической сфере, а некоторые используются, как и русский глагол, в том и другом случаях.
    1. to disturb — беспокоить, тревожить, мешать, нарушать (прерывать чьи-либо действия или какое-либо состояние, тревожить коголибо, сделать что-либо, что вызовет неприятное чувство): to disturb the silence of the night — нарушать молчание ночи/нарушить молчание ночи; to disturb the balance of things — нарушать равновесие; to disturb smb's peace of mind — нарушать чей-либо душевный покой; to disturb smb's sleep — нарушить чей-либо сон; to disturb smb's thoughts — беспокоить мысли; to disturb smb — мешать кому-либо/беспокоить кого-либо. I did not want to disturb you in the middle of the meeting. — Я не хотел беспокоить вас во время собрания./Я не хотел беспокоить вас в разгар собрания. Sorry to disturb you, but do you know where Mr. Snow is? — Простите за беспокойство, вы не знаете, где сейчас мистер Сноу? Her sleep was disturbed by a violent hammering on the door. — Ее сон был нарушен громким стуком в дверь./Ее разбудил громкий стук в дверь. They were deeply disturbed by the violence. — Они были глубоко обеспокоены совершенным насилием. A soft wind gently disturbed the surface of the lake. — Легкий ветерок слегка рябил поверхность воды в озере. Not a breath of wind disturbed the beautiful scene. — Красоту этого пейзажа не нарушал ни малейший ветерок.
    2. to trouble — беспокоить, беспокоиться, затруднять, тревожить, тревожиться (причинять как физические неудобства, так и вызывать неприятные переживания или волнения; часто используется в вежливых просьбах): to trouble smb — беспокоить кого-либо/затруднять кого-либо; to trouble smb to do smth — просить кого-либо сделать что-либо; to trouble smb for smth/to trouble smb to do smth — беспокоить кого-либо по поводу чего-либо; to be troubled about smb, smth — беспокоиться о ком-либо, о чем-либо/быть обеспокоенным по поводу кого-либо, чего-либо Can I trouble you for the salt? — Вас не затруднит передать мне соль?/ Передайте мне, пожалуйста, соль. I'm sorry to trouble you but I have some urgent news to tell you. — Простите за беспокойство, но у меня для вас срочное сообщение. What's up? Is something troubling you? — Что случилось? Вас что-то беспокоит? It troubles me that I haven't heard from her recently. — Меня тревожит то, что от нее в последнее время нет известий. I'm sorry you have been troubled, it won't happen again. — Мне жаль, что я вас побеспокоила, этого больше не повторится. «I will call her if you like.» «No, don't trouble yourself.» — «Я ее позову, если хотите.» — «Нет, не надо, не беспокойтесь.» I'm sorry to trouble you, but can 1 borrow your pen? — Простите за беспокойство, вы не одолжите мне свою ручку? Could I trouble you for a lift home? — Могу я попросить вас подвезти меня домой? His right shoulder is troubling him. — Его беспокоит правое плечо. Не left without even troubling to say goodbye. — Он ушел, не потрудившись даже попрощаться.
    3. to bother — беспокоить, беспокоиться, приставать, надоедать, мешать, волновать, раздражать, докучать, досаждать (часто употребляется в вопросительных и отрицательных предложениях; относится к ситуациям, когда говорящий считает прилагаемые усилия ненужными или бесполезными, а действие волнующим кого-либо, мешающим кому-либо в момент занятости, нарушающим чей-либо покой): to bother smb — мешать кому-либо/досаждать кому-либо; to bother smb with requests (questions) — беспокоить кого-либо просьбами (вопросами/надоедать кому-либо просьбами (вопросами) Don't bother your head about it. — He беспокойтесь об этом./Не забивайте себе голову по этому поводу./Не берите это в голову. Are the children bothering you? — Дети вам не докучают? Does the noise bother you when you are trying to sleep? — Вам не мешает шум, когда вы пытаетесь заснуть? There was something about him, that bothered her. — В нем было что-то, что ее раздражало./В нем было что-то, что не давало ей покоя. Does it bother you that people think you are older than you really are? — Вас не волнует, что люди считают вас старше, чем вы есть на самом деле? It was such a stupid question I didn't even bother to reply. — Это был такой глупый вопрос, что я и не подумал отвечать на него. Has anyone ever bothered to ask the students for their opinion? — Кто-нибудь когда-либо дал себе труд спросить студентов об их мнении? Don't bother about driving me home, I'll walk. — He беспокойтесь, отвозить меня не нужно, я пойду пешком. Why bother with a car when you have such good public transport here? — Зачем возиться с машиной, если есть хороший общественный транспорт? Не won't come, so no use bothering and waiting for him. — Он не придет, нечего беспокоиться и ждать его.
    4. to worry — беспокоить, беспокоиться, волновать, волноваться, тревожить, тревожиться (чувствовать или вызывать волнение, беспокойство в результате того, что вы все время думаете о том, что что-либо может случиться в будущем): to worry smb — волновать кого-либо/тревожить кого-либо/беспокоить кого-либо; to worry about smth — беспокоиться из-за чего-либо/беспокоиться о чем-либо; to be worried about/over smth, smb — беспокоиться о чем-либо, о ком-либо. One should not worry about/over trifles. — He надо волноваться/беспокоиться по пустякам. Try not to worry so much. — Постарайтесь так много не волноваться. People worry more about their health than they used to. — Теперь люди беспокоятся о своем здоровье гораздо больше, чем когда-либо./Теперь люди тревожатся о своем здоровье гораздо больше, чем когда-либо. If the company follows the rules, they have got nothing to worry about. — Если компания соблюдает все правила, ей не о чем беспокоиться. What worries me most is the possibility of complete failure. — Меня больше всего тревожит возможность полного провала.
    5. to be/to feel anxious — беспокоить, беспокоиться, тревожить, тревожиться, волновать, волноваться (волноваться потому, что вы думаете, что что-либо плохое может произойти): The boy is getting easily tired and I am beginning to feel anxious about his health. — Мальчик очень быстро устает, и я начинаю беспокоиться за его здоровье/Мальчик очень быстро устает, и я беспокоюсь за его здоровье. We decided not to tell mother the bad news not to make her anxious. — Мы решили не сообщать матери плохие известия, чтобы не волновать ее. I haven't heard from my son for a long time and I'm anxious about him. — У меня давно нет известий от сына, и я тревожусь за него. His silence made me anxious. — Его молчание встревожило меня. People are naturally anxious about his death. — Его смерть, естественно, встревожила народ.

    Русско-английский объяснительный словарь > беспокоить(ся)

  • 10 торговаться

    гл.
    Русское торговаться относится не только к денежным расчетам и попыткам сбить цену, но и обговариванию и попытке добиться удобных или более выгодных условий. Одни английские эквиваленты относятся к денежным расчетам, другие, как и русский глагол торговаться, могут обозначать попытки добиться более, выгодных условий, относящихся к разным сферам деятельности.
    1. to bargain — торговаться, рядиться, договариваться, допиваться уступки, спорить из-за цены, спорить по поводу цены (в отличие от глагола to haggle не ограничен ситуациями купли-продажи и используется с широким кругом существительных, по поводу которых стороны пытаются договориться или найти общий язык): to bargain over/about the price (discount, terms, guarantee period) — спорить из-за цены (скидки, условий, гарантийного срока)/спорить по поводу цены (скидки, условий, гарантийного срока); to bargain with smb — торговаться с кем-либо; to bargain with smb for/over smth. — торговаться с кем-либо по поводу чего-либо/добиваться у кого-либо чего-либо; to bargain for fish (for milk) — торговаться о цене рыбы (молока); to bargain for better conditions —добиваться лучших условий; to bargain for a better/higher pay — добиваться более высокой оплаты I hate bargaining! — Терпеть не могу торговаться! Stop bargaining! — Не торгуйтесь!/Перестаньте торговаться! I bargained with the woman who was selling apples and managed to gel them for half the price she charged at first. — Я поторговался с женщиной, продававшей яблоки, и сумел купить их за половину цены, которую она сначала запросила. The locals were used to bargaining with each other so it was difficult for me to get a good price. — Местные жители привыкли друг с другом торговаться, и мне было трудно получить хорошую цену ( за свой товар). The workers bargained for a wage rise. — Рабочие требовали повышения заработной платы./Рабочие пытались договориться о повышении заработной платы. Stop bargaining with me, it is my final price. — Перестаньте со мной торговаться, это моя последняя цена. We didn't bargain for it! — Мы так не договаривались! You can get even better deal, if you are prepared to bargain. — Ты можешь добиться еще лучших условий сделки, если готов поторговаться.
    2. to haggle — торговаться, рядиться (используется в ситуации купли-продажи, главным образом, на рынке и в условиях уличной торговли; словосочетание to haggle with smb over smth относится к отдельной сделке продавца с покупателем по поводу конкретного предмета торговли): If you go to a street market you have to be prepared to haggle. — Если вы идете на рынок, вы должны быть готовы торговаться. The driver was haggling bitterly over the fare. — Шофер отчаянно торговался об оплате поездки. I had to haggle with the taxi driver about the fare. — Мне пришлось здорово поторговаться с таксистом по поводу платы. Не preferred to be overcharged than to haggle. — Он предпочитал переплатить, но не торговаться. I didn't bother to haggle about the price. — Я не стал торговаться относительно цены./Я не стал рядиться относительно цены. We haggled down the rent by about a third. — Мы поторговались и добились уступки на одну треть квартплаты/снижения квартплаты на одну треть.

    Русско-английский объяснительный словарь > торговаться

  • 11 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 12 замечать

    I
    гл.
    Русский глагол заметить/отметить в значении сделать замечание по поводу чего-либо/кого-либо употребляется в любой ситуации и не различает самого характера замечания. Его английские эквиваленты, напротив, подчеркивают характер/содержание самого замечания.
    1. to remark — замечать, заметить, сказать между прочим (выразить свое мнение о том, что вы заметили, о ком-либо, о чем-либо и т. п. без желания задержать на этом внимание или делать это предметом обсуждения): «There is a strange smell in here» — she remarked. — «Здесь чем — то странно пахнет» — заметила она. Kate remarked that it was amazing how much her kids knew about science. — Катя с удивлением отметила, как много ее дети знают о науке. A lot of our customers remarked on the quality of our work. — О нашей работе высказывались очень многие покупатели.
    2. to comment — комментировать, высказывать мнение, сказать по поводу чего-либо, интерпретировать (высказать мнение о том, что вы видели, слышали или читали, и дать свою оценку): «John only wears such clothes to prove that he is rich» — commented Steve. — «Джон носит такую одежду, чтобы доказать, что от богат» — сказал на это Стив. The Prime Minister was asked to comment on the crises. — Премьер-министра попросили высказаться по поводу кризиса. Some critics commented that the film lacked originality. — Некоторые критики отмечали, что фильму не хватает оригинальности.
    3. to point out — замечать, указывать, подчеркнуть (указать на что-либо важное, на что другие люди не обратили внимания или не придали этому значения): « Profits are up this year» — said Roger. «But so arc costs» pointed out Chris. — «Прибыль в этом году растет», — сказал Роджер. — «Да, но и себестоимость тоже», — заметил Крис./«Прибыль в этом году растет», — сказал Роджер. — «Да, но и себестоимость тоже», — подчеркнул Крис. I would just like to point out that whenever there is a problem I am the one who has to deal with it. — Я бы только хотел указать на то, что всякий раз, когда возникает какая-либо трудность, разрешать се приходится мне. Не pointed out the danger of riding a motorcycle without a helmet.— Он указал на опасность езды на мотоцикле без шлема./Он подчеркнул, как опасно ездить на мотоцикле без шлема.
    4. to observe — замечать, отметить, заметить ( со знанием дела), подчеркнуть (в официальной речи; предполагает знание предмета, о котором высказываются, или предварительное ознакомление с вопросом/предметом): «Life is full of problems» — he observed. — «Жизнь полна проблем» — глубокомысленно заметил он. In his speech the President observed that the economic situation was improving. — В своей речи президент отметил, что экономическое положение улучшается. I would only observe that he is very well qualified for the post. — Хочу только заметить, что он по своей квалификации весьма подходит для этой должности./Хочу только отметить, что он по своей квалификации весьма подходит для этой должности./Хочу только подчеркнуть, что он по своей квалификации весьма подходит для этой должности.
    5. to mention — заметить, упомянуть вскользь (сделать в ходе беседы замечание о чем-нибудь, не вдаваясь в подробности): When I was talking with him, he mentioned that his wife was ill. — Когда мы с ним разговаривали, он вскользь упомянул о том, что у него больна жена. I forgot to mention that I had been working late tonight. — Я забыл упомянуть, что сегодня работал допоздна. Did she mention where she was going? — Она сказала, куда идет?
    II
    гл.
    1. to notice; 2. to spot; 3. to sight; 4. to catch sight of; 5. to catch smb's eye/the eye of smb; 6. to detect; 7. to observe; 8. to become aware/conscious of; 9. to perceive
    Русский глагол замечать относится как к разным сферам деятельности, к результатам того, что воспринимается зрением, слухом, ощущениями, так и к тому, что воспринимается чувствами и эмоциями, постигается мыслью и умом. Английские соответствия описывают эти виды восприятия разными словами, что и предопределяет различие ситуаций их использования.
    1. to notice — замечать, заметить, увидеть, обратить внимание: to notice smb, smth — заметить кого-либо, что-либо We didn't notice anything special about it. — Мы ничего особенного не заметили. They did not notice us leave the room. — Они не заметили, как мы вышли из комнаты/покинули комнату. Не even did not notice my new dress. — Он даже не заметил моего нового платья./Он даже не обратил внимания на то, что я была в новом платье. Did you notice how nervous she was? — Вы обратили внимание, как она нервничала?/Вы заметили, как она нервничала?
    2. to spot — замечать, заметить, поймать взглядом (неожиданно увидеть то, что вы искали взглядом или то, что трудно разглядеть): I'm glad you spotted the mistake before it was too late. — Я рад, что вы заметили эту ошибку пока еще не поздно. An experienced manager will spot problem among his staff quite quickly. — Опытный менеджер сразу заметит проблемы в отношениях среди своих сотрудников, I spotted him immediately among the crowd because of his yellow hat. — Я сразу увидела его в толпе в его желтой шляпе./Я сразу заметила его в толпе в его желтой шляпе. You will easily spot him among the boys — he is two heads taller. — Ты сразу его заметишь среди мальчиков — он на две головы выше всех.
    3. to sight — увидеть, заметить (что-либо на большом расстоянии, особенно если этот предмет долго искали или ожидали; увидеть после долгих поисков): The missing boys were sighted from a rescue helicopter. — Пропавших мальчиков заметили с поискового вертолета./Пропавших мальчиков увидели с поискового вертолета. After many weeks in the open sea the sailors sighted land. — После многих недель в открытом морс моряки увидели сушу./Проплавав много недель в открытом море, моряки увидели землю.
    4. to catch sight of — увидеть мельком; заметить, не задерживаясь взглядом: I caught sight of an old friend of mine in the middle of the crowd. — В толпе мелькнуло лицо моего старого друга. She caught sight of her own face in one of the shop windows. — В витрине магазина она увидела отражение своего лица./В одной из витрин магазина она заметила отражение своего лица.
    5. to catch smb's eye/the eye of smb — замечать, заметить, поймать чей-либо взгляд, броситься в глаза: Suddenly something caught his eye: a piece of paper on the table where nothing had been earlier. — Неожиданно он заметил что-то на столе, где раньше ничего не было — это был листок бумаги. We need big advertisement in the newspaper, something to catch the eye. — Нам нужна большая реклама в газете, такая, чтобы бросалась в глаза. The paragraph in block letters caught his eyes. — Ему бросился в глаза абзац, напечатанный заглавными буквами.
    6. to detect — обнаружить, увидеть, заметить (что-либо, что трудноразличимо из-за малого размера): We detected a gas leak. — Мы обнаружили утечку газа. She was detected in the act of stealing. — Ее поймали с поличным. Submarine can be detected by radar. — Подводная лодка может быть обнаружена радиолокатором. I certainly detect a lack of serious approach in your words. — В ваших словах я замечаю несерьезное отношение./В ваших словах я улавливаю несерьезное отношение. Не detected a fine smell of perfume as he entered the room. — Войдя в комнату, он почувствовал тонкий аромат духов. Do I detect a note of sarcasm in your voice? — Мне кажется, я улавливаю нотку сарказма в вашем голосе.
    7. to observe — замечать, заметить, усматривать, наблюдать ( что-либо в результате тщательного изучения): I didn't observe anything out of the ordinary about her behaviour that day. — Я не усмотрел ничего необычного в се поведении в тот день. Psychologists observed that the mice become more aggressive when they were put in smaller cages. — Психологи заметили, что, когда мышей помешали в более тесные клетки, они становились более агрессивными. I've leaned much of/about child's psychology after I observed my own children. — После того, как я наблюдал за своими собственными детьми, я многое узнал о детской психологии. « I don't think it will work», he observed. — «Я думаю, из этого ничего не выйдет», — заметил он со знанием дела.
    8. to become aware/conscious of — замечать, заметить, понять, почувствовать (постепенно познать что-либо умом, чувствами, разумом): I gradually became aware that I was not the only person in the room. — Постепенно до меня дошло, что Я был п комнате не один./Я заметил, что был в комнате не один. She became aware/conscious оf а certain animosity/hostility between them. — Она заметила между ними некоторую враждебность./Она почувствовала определенную враждебность между ними. After a while she became aware of a sound such as the hiss and crackle of the fire. — Спустя некоторое время она заметила какие-то звуки, похожие на шипение и треск костра./Спустя некоторое время она различила какие-то звуки, похожие на шипение и треск костра.
    9. to perceive — замечать, заметить (то, что трудно осознать), почувствовать, осознать, уловить ( стилистически более официально): They perceived some light in the distance. — Вдали они заметили какой-то свет. No smell could be perceived. — Никакого запаха не чувствовалось. That morning he perceived a change in her mood. — В то утро он заметил едва заметное изменение в ее настроении./В то утро он уловил изменение в ее настроении. I could just perceive that someone was inside the house. — Я почувствовал, что в доме кто-то есть.

    Русско-английский объяснительный словарь > замечать

  • 13 заметить

    I
    гл.
    Русский глагол заметить/отметить в значении сделать замечание по поводу чего-либо/кого-либо употребляется в любой ситуации и не различает самого характера замечания. Его английские эквиваленты, напротив, подчеркивают характер/содержание самого замечания.
    1. to remark — замечать, заметить, сказать между прочим (выразить свое мнение о том, что вы заметили, о ком-либо, о чем-либо и т. п. без желания задержать на этом внимание или делать это предметом обсуждения): «There is a strange smell in here» — she remarked. — «Здесь чем — то странно пахнет» — заметила она. Kate remarked that it was amazing how much her kids knew about science. — Катя с удивлением отметила, как много ее дети знают о науке. A lot of our customers remarked on the quality of our work. — О нашей работе высказывались очень многие покупатели.
    2. to comment — комментировать, высказывать мнение, сказать по поводу чего-либо, интерпретировать (высказать мнение о том, что вы видели, слышали или читали, и дать свою оценку): «John only wears such clothes to prove that he is rich» — commented Steve. — «Джон носит такую одежду, чтобы доказать, что от богат» — сказал на это Стив. The Prime Minister was asked to comment on the crises. — Премьер-министра попросили высказаться по поводу кризиса. Some critics commented that the film lacked originality. — Некоторые критики отмечали, что фильму не хватает оригинальности.
    3. to point out — замечать, указывать, подчеркнуть (указать на что-либо важное, на что другие люди не обратили внимания или не придали этому значения): « Profits are up this year» — said Roger. «But so arc costs» pointed out Chris. — «Прибыль в этом году растет», — сказал Роджер. — «Да, но и себестоимость тоже», — заметил Крис./«Прибыль в этом году растет», — сказал Роджер. — «Да, но и себестоимость тоже», — подчеркнул Крис. I would just like to point out that whenever there is a problem I am the one who has to deal with it. — Я бы только хотел указать на то, что всякий раз, когда возникает какая-либо трудность, разрешать се приходится мне. Не pointed out the danger of riding a motorcycle without a helmet.— Он указал на опасность езды на мотоцикле без шлема./Он подчеркнул, как опасно ездить на мотоцикле без шлема.
    4. to observe — замечать, отметить, заметить ( со знанием дела), подчеркнуть (в официальной речи; предполагает знание предмета, о котором высказываются, или предварительное ознакомление с вопросом/предметом): «Life is full of problems» — he observed. — «Жизнь полна проблем» — глубокомысленно заметил он. In his speech the President observed that the economic situation was improving. — В своей речи президент отметил, что экономическое положение улучшается. I would only observe that he is very well qualified for the post. — Хочу только заметить, что он по своей квалификации весьма подходит для этой должности./Хочу только отметить, что он по своей квалификации весьма подходит для этой должности./Хочу только подчеркнуть, что он по своей квалификации весьма подходит для этой должности.
    5. to mention — заметить, упомянуть вскользь (сделать в ходе беседы замечание о чем-нибудь, не вдаваясь в подробности): When I was talking with him, he mentioned that his wife was ill. — Когда мы с ним разговаривали, он вскользь упомянул о том, что у него больна жена. I forgot to mention that I had been working late tonight. — Я забыл упомянуть, что сегодня работал допоздна. Did she mention where she was going? — Она сказала, куда идет?
    II
    гл.
    1. to notice; 2. to spot; 3. to sight; 4. to catch sight of; 5. to catch smb's eye/the eye of smb; 6. to detect; 7. to observe; 8. to become aware/conscious of; 9. to perceive
    Русский глагол замечать относится как к разным сферам деятельности, к результатам того, что воспринимается зрением, слухом, ощущениями, так и к тому, что воспринимается чувствами и эмоциями, постигается мыслью и умом. Английские соответствия описывают эти виды восприятия разными словами, что и предопределяет различие ситуаций их использования.
    1. to notice — замечать, заметить, увидеть, обратить внимание: to notice smb, smth — заметить кого-либо, что-либо We didn't notice anything special about it. — Мы ничего особенного не заметили. They did not notice us leave the room. — Они не заметили, как мы вышли из комнаты/покинули комнату. Не even did not notice my new dress. — Он даже не заметил моего нового платья./Он даже не обратил внимания на то, что я была в новом платье. Did you notice how nervous she was? — Вы обратили внимание, как она нервничала?/Вы заметили, как она нервничала?
    2. to spot — замечать, заметить, поймать взглядом (неожиданно увидеть то, что вы искали взглядом или то, что трудно разглядеть): I'm glad you spotted the mistake before it was too late. — Я рад, что вы заметили эту ошибку пока еще не поздно. An experienced manager will spot problem among his staff quite quickly. — Опытный менеджер сразу заметит проблемы в отношениях среди своих сотрудников, I spotted him immediately among the crowd because of his yellow hat. — Я сразу увидела его в толпе в его желтой шляпе./Я сразу заметила его в толпе в его желтой шляпе. You will easily spot him among the boys — he is two heads taller. — Ты сразу его заметишь среди мальчиков — он на две головы выше всех.
    3. to sight — увидеть, заметить (что-либо на большом расстоянии, особенно если этот предмет долго искали или ожидали; увидеть после долгих поисков): The missing boys were sighted from a rescue helicopter. — Пропавших мальчиков заметили с поискового вертолета./Пропавших мальчиков увидели с поискового вертолета. After many weeks in the open sea the sailors sighted land. — После многих недель в открытом морс моряки увидели сушу./Проплавав много недель в открытом море, моряки увидели землю.
    4. to catch sight of — увидеть мельком; заметить, не задерживаясь взглядом: I caught sight of an old friend of mine in the middle of the crowd. — В толпе мелькнуло лицо моего старого друга. She caught sight of her own face in one of the shop windows. — В витрине магазина она увидела отражение своего лица./В одной из витрин магазина она заметила отражение своего лица.
    5. to catch smb's eye/the eye of smb — замечать, заметить, поймать чей-либо взгляд, броситься в глаза: Suddenly something caught his eye: a piece of paper on the table where nothing had been earlier. — Неожиданно он заметил что-то на столе, где раньше ничего не было — это был листок бумаги. We need big advertisement in the newspaper, something to catch the eye. — Нам нужна большая реклама в газете, такая, чтобы бросалась в глаза. The paragraph in block letters caught his eyes. — Ему бросился в глаза абзац, напечатанный заглавными буквами.
    6. to detect — обнаружить, увидеть, заметить (что-либо, что трудноразличимо из-за малого размера): We detected a gas leak. — Мы обнаружили утечку газа. She was detected in the act of stealing. — Ее поймали с поличным. Submarine can be detected by radar. — Подводная лодка может быть обнаружена радиолокатором. I certainly detect a lack of serious approach in your words. — В ваших словах я замечаю несерьезное отношение./В ваших словах я улавливаю несерьезное отношение. Не detected a fine smell of perfume as he entered the room. — Войдя в комнату, он почувствовал тонкий аромат духов. Do I detect a note of sarcasm in your voice? — Мне кажется, я улавливаю нотку сарказма в вашем голосе.
    7. to observe — замечать, заметить, усматривать, наблюдать ( что-либо в результате тщательного изучения): I didn't observe anything out of the ordinary about her behaviour that day. — Я не усмотрел ничего необычного в се поведении в тот день. Psychologists observed that the mice become more aggressive when they were put in smaller cages. — Психологи заметили, что, когда мышей помешали в более тесные клетки, они становились более агрессивными. I've leaned much of/about child's psychology after I observed my own children. — После того, как я наблюдал за своими собственными детьми, я многое узнал о детской психологии. « I don't think it will work», he observed. — «Я думаю, из этого ничего не выйдет», — заметил он со знанием дела.
    8. to become aware/conscious of — замечать, заметить, понять, почувствовать (постепенно познать что-либо умом, чувствами, разумом): I gradually became aware that I was not the only person in the room. — Постепенно до меня дошло, что Я был п комнате не один./Я заметил, что был в комнате не один. She became aware/conscious оf а certain animosity/hostility between them. — Она заметила между ними некоторую враждебность./Она почувствовала определенную враждебность между ними. After a while she became aware of a sound such as the hiss and crackle of the fire. — Спустя некоторое время она заметила какие-то звуки, похожие на шипение и треск костра./Спустя некоторое время она различила какие-то звуки, похожие на шипение и треск костра.
    9. to perceive — замечать, заметить (то, что трудно осознать), почувствовать, осознать, уловить ( стилистически более официально): They perceived some light in the distance. — Вдали они заметили какой-то свет. No smell could be perceived. — Никакого запаха не чувствовалось. That morning he perceived a change in her mood. — В то утро он заметил едва заметное изменение в ее настроении./В то утро он уловил изменение в ее настроении. I could just perceive that someone was inside the house. — Я почувствовал, что в доме кто-то есть.

    Русско-английский объяснительный словарь > заметить

  • 14 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 15 шуметь

    шум||е́ть
    brui;
    \шуметьли́вый bruema;
    \шуметьный brua.
    * * *
    несов.
    1) hacer ruido; alborotar vi ( галдеть); embullar vi; susurrar vi (о волнах, листве и т.п.)
    2) разг. (браниться, скандалить) meter ruido, armar un jaleo
    3) разг. (суетиться, поднимать шум по поводу чего-либо) hacer ruido
    ••

    у него́ шуми́т в голове́ — tiene la cabeza pesada, le duele la cabeza

    у меня́ шуми́т в уша́х — me zumban los oídos

    * * *
    несов.
    1) hacer ruido; alborotar vi ( галдеть); embullar vi; susurrar vi (о волнах, листве и т.п.)
    2) разг. (браниться, скандалить) meter ruido, armar un jaleo
    3) разг. (суетиться, поднимать шум по поводу чего-либо) hacer ruido
    ••

    у него́ шуми́т в голове́ — tiene la cabeza pesada, le duele la cabeza

    у меня́ шуми́т в уша́х — me zumban los oídos

    * * *
    v
    1) gener. alborotar (галдеть), embullar, hacer ruido, hundir la casa a voces, ir (salir) de jàcara, meter bulla, runrunear, susurrar (о волнах, листве и т. п.), tumultuar, roncar, triscar
    2) colloq. (браниться, скандалить) meter ruido, (суетиться, поднимать шум по поводу чего-л.) hacer ruido, armar un jaleo, jaranear

    Diccionario universal ruso-español > шуметь

  • 16 повод


    I м. ушъхьагъу, шъхьэусыгъу
    повод для разговоров гущыIэнхэ пае ушъхьагъу
    дать повод к чему-либо зыгорэ ышIэнэу шъхьэусыгъо ептын
    по поводу чего-либо зыгорэ ишъхьэусыгъоу
    без всякого повода шъхьэусыгъо гори имыIэу

    II им. (ремень узды) шхомлакIэ
    натянуть поводья шхомлакIэр пкъудыин, шхомлакIэр бгъэкIэкон
    вести лошадь в поводу шыр Iэдэжьэу пщэн
    ◊ быть на поводу у кого-либо зыгорэм ыIорэм ублэмыкIын

    Русско-адыгейский словарь > повод

  • 17 и горя мало

    разг.
    1) (кто-либо совсем не беспокоится по поводу чего-либо, кого-либо не волнует, не трогает что-либо) one does not care a thing (a hang, a hoot); one cares for nothing; nothing touches one; what does one care!; one never turns a hair

    Испугался я даже. Вижу: дело-то, выходит, неподходящее, плохое... Иванов пьян, - храпит себе, горюшка мало... Что тут делать, тем более я в первый раз. (В. Короленко, Чудная) — I became quite alarmed. Indeed, it was a bad turn that things took. Ivanov was drunk. There he was snoring, caring for nothing. And I so green on the job, could not think of what to do.

    - Ох, и прост же ты, посмотрю я на тебя! Что ты с ним, глупым, трудишься? Ты его уму-разуму учишь, а ему и горя мало. (И. Бунин, Деревня) — 'Oh dear, oh dear, what a simple soul you are, really! Why d'you waste breath on the fool? You're trying to put some sense into the lout, and he never turns a hair.'

    2) (для кого-либо всё легко, всё нипочём кому-либо) smb. is not affected by smth.; it is child's play for smb.; smb. is none the worse for smth.

    Русско-английский фразеологический словарь > и горя мало

  • 18 бог знает

    бог (господь) <его (тебя, её, вас, их)> знает (ведает)
    разг.
    1) (неизвестно, никто не знает (что, кто, какой, как, где, когда и т. п.)) God < alone> (goodness, Heaven) knows; the Lord only knows, nobody knows, who knows (who, what, which, how, when, where, etc.)

    - Должно быть, важные дела, коль всё бросил да уехал. Не знаешь ли какие, Ваня? Не слыхал ли чего-нибудь? - А господь его знает. Ведь он всё деньги наживает. (Ф. Достоевский, Униженные и оскорблённые) — 'It must have been important business, since he's given it all up and gone away. You don't know what it was, Vanya? You haven't heard anything?' 'The Lord only knows. You know he's always making money...'

    - Это зачем? - спросила матушка. - Ты ещё не студент, и бог знает, выдержишь ли ты экзамен. (И. Тургенев, Первая любовь) — 'What's that for?' asked my mother. 'You're not a student yet, and who knows whether you'll pass the examinations.'

    Старик уныло взглянул на него - и качнул утвердительно головою... Но бог ведает, понял ли он, о чём просил его Санин. (И. Тургенев, Вешние воды) — The old man cast a melancholy glance at him and nodded affirmation... But God alone knows if he had understood what Sanin asked him to do.

    - Мне сказали, что ты велел закладывать, - сказала она запыхавшись,... - а мне так хотелось ещё поговорить с тобой наедине. Бог знает, на сколько времени опять расстаёмся... (Л. Толстой, Война и мир) — 'I hear you have given orders to harness,' she cried, panting..., 'and I did so wish to have another talk with you alone! God knows how long we may again be parted...'

    - Бог знает, что у него на душе. Ведь только кажется, что мы знаем детей. Особенно в этом возрасте. (В. Каверин, Наука расставания) — 'God knows what's in his heart. We only think we understand children. Especially at that age...'

    2) (выражение возмущения, недовольства по поводу чего-либо или иронического отношения к чему-либо) God (goodness, Heaven) knows (who, what, when, where, how, etc.) (with indignation or irony)

    Маше также показалось, что лучше быть бедною и жить с любезным незнакомцем, нежели богатой и принадлежать - бог знает кому! (А. Погорельский, Лафертовская Маковница) — She too felt that it would be better to be poor and live with the nice stranger than to be rich and belong to goodness-knows who!

    Повествователи вообще виноваты перед женскими глазами: много вздора было написано им в честь, были сравнения и с звёздами, и с алмазами, и бог знает с чем. (В. Соллогуб, Метель) — Narrators have yet to do justice to women's eyes, though much nonsense had been written in their honour, and they have been compared to stars, diamonds and God knows what.

    Я думал, что они и бог знает как ждут меня, однако ж ошибся. Генерал смотрел чрезвычайно независимо, поговорил со мной свысока и отослал меня к сестре. (Ф. Достоевский, Игрок) — I thought they would all be dying to see me, but I was greatly mistaken. The General looked at me with a nonchalant air, addressed me condescendingly, and sent me to his sister.

    Матушка... спросила, где я пропадал целый день, и прибавила, что не любит, когда таскаются бог знает где и бог знает с кем. (И. Тургенев, Первая любовь) — My mother... asked me what I had been doing all this time, adding that she hated people hanging about goodness knows where and goodness knows in what company.

    Русско-английский фразеологический словарь > бог знает

  • 19 бог весть

    разг.
    1) (неизвестно, никто не знает (что, кто, какой, как, где, когда и т. п.)) God < alone> (goodness, Heaven) knows, nobody knows, who knows (who, what, which, how, when, where, etc.)

    К-ским дамам было уже бог весть откуда известно, что командир женат, но не живёт с женой. (А. Чехов, Муж) — They already knew, goodness knows how, that the colonel was married, but not living with his wife.

    Трегуляев хотел сказать: "Эх, нечего терять солдату! Что было - того не воротишь, а что будет - бог весть!" (С. Голубов, Багратион) — Tregulyaev wanted to say: 'A soldier has nothing to lose: the past will never return, and God alone knows what the future holds in store!'

    - Это было, как будто кончилась прежняя жизнь и началась новая, бог весть какая, но новая и совершенно другая. (В. Каверин, Наука расставания) — 'It was as though my former life had ended, and a new one had begun. God knows what kind, but new and utterly different.'

    Бог весть чем могла бы кончиться эта ссора. Уж очень хрупка, нежна и незрела детская дружба. (Б. Горбатов, Донбасс) — God knows how this quarrel might have ended. Childish friendship is such a frail, delicate and immature thing.

    2) (выражение возмущения, недовольства по поводу чего-либо или иронического отношения к чему-либо) God (goodness, Heaven) knows (what, who, which, how, where, when, etc.) (with indignation or irony)

    Знаменитый медик весело потёр руки, как будто, уча человека ходить, совершал бог весть какой важный медицинский эксперимент. (Б. Полевой, Повесть о настоящем человеке) — The famous surgeon rubbed his hands cheerfully as if in teaching a man to walk he was performing a God knows how important experiment.

    - А я думала, сын, я тебя хорошо воспитала... Приходишь бог весть когда, кричишь на весь дом... Ах, если б был жив отец... (И. Ракша, Ламбушки) — 'And I thought I brought you up right. Now you come home at all hours and yell so that you wake up the whole building... Oh, if only father were alive!..'

    Русско-английский фразеологический словарь > бог весть

  • 20 высказать несколько замечаний

    General subject: say a few words (по поводу чего-либо - на собрании и т. п.)

    Универсальный русско-английский словарь > высказать несколько замечаний

См. также в других словарях:

  • Чего стоит — кто, что. Разг. Экспрес. Какой по своим качествам. Употребляется для обозначения высокой степени проявления качеств, а также для выражения чувства возмущения, восхищения по поводу кого либо или чего либо. [Пелагея Егоровна:] Да разве с ним… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • По поводу — кого, чего. 1. Относительно кого либо или чего либо, в отношении кого либо или чего либо. За вашу любезную телеграмму по поводу постановки «Вишнёвого сада» приношу вам сердечную благодарность (Чехов. Письмо А. Ф. Марксу, 3 февр. 1904). Я тоже по… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • По Поводу — предл.; с род. Употребляется при указании на 1) кого либо или что либо как на объект высказывания; относительно кого либо, чего либо, насчет кого либо, чего либо 2) что либо, являющееся причиной действия; по причине чего либо, в связи с чем либо… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • По Тому Поводу, Что — союз Употребляется при присоединении придаточной части сложноподчиненного предложения, в которой указывается повод, обстоятельство, служащие основанием для чего либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • праздник — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? праздника, чему? празднику, (вижу) что? праздник, чем? праздником, о чём? о празднике; мн. что? праздники, (нет) чего? праздников, чему? праздникам, (вижу) что? праздники, чем? праздниками, о чём? о… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Жалко — I нареч. качеств. 1. Вызывая сострадание, сочувствие. 2. Страдальчески. II предик. разг. 1. О чувстве сожаления по поводу чего либо; жаль I 1.. 2. О жалости, сострадании по отношению к кому либо или к чему либо; жаль I 2.. III …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Жалко — I нареч. качеств. 1. Вызывая сострадание, сочувствие. 2. Страдальчески. II предик. разг. 1. О чувстве сожаления по поводу чего либо; жаль I 1.. 2. О жалости, сострадании по отношению к кому либо или к чему либо; жаль I 2.. III …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Жаль — I предик. 1. О чувстве сожаления по поводу чего либо. 2. О жалости, сострадании по отношению к кому либо или к чему либо. II предик. 1. О нежелании тратить, отдавать что либо, лишаться чего либо. 2. перен. О чувстве сожаления по поводу чего либо …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Речевое сообщение — Имена существительные     ВЕ/СТНИК, информа/тор, осведоми/тель, высок. глаша/тай, книжн. уведоми/тель, спец. информа/нт.     Тот, кто сообщает о чём либо.     ВЫСТУПЛЕ/НИЕ, докла/д, речь, сообще/ние, спич.     Текст, с которым выступает кто либо …   Словарь синонимов русского языка

  • пожалеть — глаг., св., употр. часто Морфология: я пожалею, ты пожалеешь, он/она/оно пожалеет, мы пожалеем, вы пожалеете, они пожалеют, пожалей, пожалейте, пожалел, пожалела, пожалело, пожалели, пожалевший, пожалев 1. см. нсв. жалеть …   Толковый словарь Дмитриева

  • стоить — глаг., нсв., употр. наиб. часто Морфология: я стою, ты стоишь, он/она/оно стоит, мы стоим, вы стоите, они стоят, стой, стойте, стоил, стоила, стоило, стоили, стоящий, стоивший 1. Если какая либо вещь, услуга стоит сколько либо, значит, она имеет… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»